Ц
Ц
A
A
A+

Новини

Cолідарна відповідальність керівника боржника


03-06-202007:19

          Друзі, на продовження теми банкрутства, сьогодні  хочемо розповісти про новели Кодексу України з процедур банкрутства. Мова йтиме про солідарну відповідальність керівника боржника.

Зазначимо, що за загальним правилом юридична особа самостійно відповідає за свої зобов’язання усім належним їй майном, крім випадків, встановлених установчими документами або законом. Однак, у Кодексі України з процедур банкрутства для кредиторів з’явилася нова можливість задовольнити свої вимоги у процедурі банкрутства шляхом застосування до керівника боржника солідарної відповідальності.

 Це новий вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, тому важливо знати особливості та підстави такої відповідальності:  коли саме керівник боржника починає відповідати солідарно за боргами юридичної особи і стає на один рівень з боржником.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

 Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду.

Тобто, підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника є ухвала суду.

Центральним та найбільш складним питанням застосування даного виду відповідальності є з’ясування моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника, як основної підстави відповідальності.

У Кодексі визначено, що загроза неплатоспроможності боржника виникає коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

 Тому, для визначення моменту настання загрози неплатоспроможності боржника господарський суд встановлює розмір кредиторських вимог, дату їх виникнення, наявність майнових активів боржника, момент неможливості задоволення вимог.

Коли саме господарський суд має розглянути та встановити наявність загрози неплатоспроможності боржника? Це залежить від того, хто є ініціатором відкриття провадження у справі про банкрутство.

Якщо заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подає сам боржник, він має довести момент виникнення загрози неплатоспроможності, надаючи відповідні документи, як докази, а також довести те, що керівник боржника здійснював свої повноваження добросовісно і розумно, у належний час надіслав відомості засновникам про наявність ознак неплатоспроможності боржника, саме у місячний строк отримав від керівного органу боржника рішення про звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і звернувся з ним до суду.

Якщо заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подає кредитор і провадження відбувається за ініціативою саме кредитора, то встановити момент виникнення загрози неплатоспроможності на підставі поданих, разом з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів неможливо. Тому розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для звернення у майбутньому кредиторів з відповідними заявами про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів має зазначатися в ухвалі за результатами попереднього засідання, саме коли вимоги кожного з кредиторів підлягають дослідженню господарським судом.

Саме висновок суду про момент (дату) виникнення загрози неплатоспроможності і порушення вимог до дій керівника при цьому, є підставою для подальшого звернення кредиторами своїх вимог до зазначеної особи.

Варто знати, що законодавець наділив правом подання заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника виключно кредитора та не передбачив цього права у арбітражного керуючого.

Які ж дії має зробити керівник боржника для уникнення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів:

  1. керівник боржника має діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищуючи своїх повноважень;
  2. після встановлення загрози неплатоспроможності, керівник повинен невідкладно надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства, а саме загрози неплатоспроможності та  попередити засновників (учасників, акціонерів) боржника, власника майна (орган уповноважений управляти майном) боржника про обов’язок своєчасного вжиття заходів для запобігання банкрутству боржника (ст. 4 Кодексу).
  3. керівник боржника має у місячний строк з моменту (дати) виникнення загрози неплатоспроможності подати до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з відповідними додатками та доказами виникнення загрози неплатоспроможності.

Отже, реальна перспектива солідарної відповідальності повинна стати ефективним стимулом для того, щоб керівник підприємства був дуже уважним до боргів очолюваної ним компанії та оцінював кожну угоду з точки зору її подальшого впливу на фінансовий стан підприємства.